Адаптація п’ятикласників

Матеріали з Психолого-педагогічного консиліуму

“Адаптація учнів 5-го класу до умов навчання в основній школі”

 

Потрібно знати кожну дитину,

знати її силу і слабкості,

 розуміти її думки, переживання,

 бережно доторкнктися до її серця.

В.О.Сухомлинський

 

Порядок денний

  1. Актуальність проблеми адаптації учнів 5-х класів до навчання в основній школі.

Заступник директора з НВР Мисько Н.Г.

 

  1. Цілісний портрет 5-А та 5- б класів.

Кл. кер. Садлівська Т.І., Сидор Н.М.

 

  1. Психологічна діагностика адаптації п’ятикласників.

Практичний психолог Якубів М.В.

  1. Перші кроки до порозуміння.

Вчителі – предметники.

  1. Рішення психолого-педагогічного консиліуму.

 

 

Вступне слово

Протягом багатьох років існує проблема переходу із початкової школи до основної. Правильно організована робота над цією проблемою – запорука успішного навчання дітей в школі.Тому традиційним в нашій школі став психолого-педагогічний консиліум з адаптації п’ятикласників до навчання в середній школі.

Мета нашої зустрічі–забезпечення координації дій всіх учасників навчальної діяльності  для успішного проходження процесу адаптації п’ятикласників в нових умовах навчання.

Щоб реалізувати мету, потрібно виконати такі завдання:

  • виявити дітей, які мають труднощі в адаптації;
  • визначити характер та причину труднощів  у кожному окремому випадку;
  • розробити рекомендації для всіх учасників навчально-виховного процесу з проблем адаптації.

Актуальність проблеми адаптації учнів 5-х класів

до навчання в основній школі.

Перехід від початкової школи до середньої – процес непростий як із фізіологічного, так і з психологічного погляду. П’ятикласники проходять так званий процес адаптації. Адаптація учнів – це пристосування учнів до систематичного організованого навчання в школі, що характеризується повноцінною соціалізацією, гармонійним розвитком учнів, успішністю в навчанні

Період адаптації учнів 5 класів до навчання є одним із найважчих періодів шкільного життя.Від першої вчительки, яку діти сприймають як «другу маму», має відбутися перехід до викладання предметів різними фахівцями. За 3-4 роки дитина уже звикла до певного стилю спілкування, пристосувалася до вимог однієї людини. Тепер протягом дня у 5 класі він має справу з  різними педагогами, які відрізняються індивідуальними особливостями поведінки, рівнем вимог, оцінювання тощо.У розкладі з’явились назви незнайомих предметів. І найголовніше – кожний предмет веде новий вчитель. Все це є досить серйозним випробуванням для психіки школяра. Ще однією особливістю що веде до порушеня процесу адаптації є те що, перехід учнів з початкової до середньої школи збігається у часі з віковою кризою, а саме переходом від дитинства до підліткового віку.

Діти із сильною нервовою системою, швидким перебігом психічних процесів такі зміни сприймають природно, чого не скажеш про уповільнених, уразливих, некомунікабельних. Вони можуть не сприймати пояснень у незвичній для них манері і бурхливо реагувати на незнайомі інтонації; важко пристосовуватися до нових вимог. Це врешті негативно відображається на настрої, якості засвоєння інформації, взаєминах з оточенням.

Труднощі  так само пов’язані з організацією життя в школі в цілому:

  • стан дітей в цей період з педагогічної точки зору характеризується низькою організованістю, іноді недисциплінованістю;
  • зниженням інтересу до навчання та його результатами;
  • зниженням самооцінки;
  • високим рівнем ситуативної тривожності.

Це означає, що збільшується число дітей, що зазнають значних труднощів при навчанні та адаптації до нових умов організації навчального процесу. Для них особливо важлива правильна організація адаптаційного періоду при переході з початкової школи в середню ланку.Відхилення від процесу пристосування до умов навчання пов’язують з поняттям дезадаптація.

Дезадаптація учнів — це порушення процесу пристосування учнів до нових умов навчання, що характеризується зниженням успішності в навчанні, неадекватною поведінкою учнів, заниженням самооцінки, підвищеним рівнем тривожності.

 

Ознаки дезадаптації:

  1. Втомлений вигляд дитини.
  2. Небажання дитини ділитися своїми враженнями про шкільне життя або негативні відгуки про школу.
  3. Відсутність мотивації до навчання.
  4. Високий рівень тривожності.

Ознаки успішної адаптації:  

  • висока мотивація до навчання;
  • задоволення  дитини процесом навчання;
  • дитина легко справляється з програмою;
  • самостійність дитини при виконанні нею навчальних завдань, готовність вдатися до допомоги дорослого лише після спроб виконати завдання самому;
  • задоволення міжособистісними стосунками з однокласниками і вчителем.

Але ж і ми, вчителі, також проходимо період адаптації: нам потрібно запам’ятати нових учнів, вивчити їхні особливості, переключитися на роботу з п’ятикласниками, враховуючи основні психологічні особливості дітей цього віку. І чим швидше ми, вчителі, і учні, знайдемо ті спільні шляхи, тим швидше та успішніше  пройде адаптація в учнів 5-го класу.

Для вивчення стану адаптації п’ятикласників було проведено такі заходи:

  1. Діагностика адаптації учнів.
  2. Відвідування уроків.
  3. Індивідуальне й групове консультування.
  4. Корекційно-розвивальні заняття .
  5. Класні години як для п’ятикласників, так і для батьків (онлайн).

Відвідавши уроки в двох п’ятих класах, адміністрацією школи було встановлено, що діти на уроках активні, старанно працюють, мають навики роботи в групах. Спостерігається їхнє бажання бути оціненим новим вчителем.

 Педагоги вживають необхідних заходів для успішної адаптації учнів в середній ланці освіти. На уроках панує атмосфера доброзичливості, яка гармонійно поєднується з вимогами вчителя. Вчителі-предметники в основному використовують інтерактивні методи навчання, які дають можливість п’ятикласникам мати власну думку, бути активними учасниками навчальної діяльності.

Скоординована робота всіх учасників навчальної діяльності сприяла успішній адаптації п’ятикласників. Про це свідчать і результати навчальної діяльності учнів за перший семестр. Проте були виявлені учні, які вимагають окремої уваги. За цими учнями в співпраці із класними керівниками проводилося спостереження. Соціальний педагог та практичний психолог проводили з ними індивідуальні заняття.

Із виступу класних керівників

У 5-А навчається 10 хлопчиків та 7 дівчаток. Це сформований колектив зі своїми традиціями і особливостями. Діти добрі, щирі, співчутливі.  У класі є яскраво виражений лідер. Більшість учнів дуже активні на уроках. Клас дружний та цікавий. Завжди допомагають одне одному, переживають за клас. Це і є сильною стороною класу.

Учні класу досягли гарних результатів у навчанні. Спостерігається дуже незначна різниця між результатами досягнень за четвертий клас і результатами за перший семестр. Три учні мають результати високого рівня. Є значний потенціал учнів, які в майбутньому ще себе проявлять.

У 5-б класі навчається 21 учень, з них 13 хлопців і 8 дівчат.

Клас вікової норми, всі діти здорові. Діти мають хороші здібності до навчання, проте не використовують їх в повній мірі. Двоє учнів мають високий рівень успішності, проте є учні, які мають лише одну “9”. Учнів з початковим рівнем навчальних досягнень у класі немає.

Загалом стосунки у класі товариські, толерантні, приятельські. В колективі спостерігається боротьба за лідерство, діти привикають один до одного. Колектив класу діяльний, живий, енергійний, діти можуть організувати самостійно справи. Це і є сильною стороною класу. Спілкування в класі позитивне, відкрите. У класі панує доброзичлива атмосфера. Діти виховані, привітні, культурні, добрі. Клас ініціативний, іноді занадто активний, тому робота з класним колективом не завжди легка, але цікава.

Із виступу психолога школи

З метою вивчення адаптаційного процесу учнів 5-их класів були використані наступні діагностичні методи:

  • Здійснення спостережень за емоційним станом учнів під час освітнього процесу;
  • соціометрика дослідження (вивчення взаємовідносин між учнями в класі, психологічної атмосфери в колективі, визначення статусу кожного учня)
  • проведення опитувальника “Ставлення до навчальних предметів за методикою Левченка”, що дає змогу виявити “проблемні” предмети, які можуть викликати дезадаптацію;
  • проективна методика “Дерево” за м-кою Д. Лампена, яка спрямована на дослідження адаптації.

Результати проведення психодіагностичних досліджень адаптації учнів 5-их класів до навчання в середній школі:

  • соціометричний статус 5-Б класу: високий статус – 11 (52%), низький статус – 10 (47%) із них 2 учнів ізольовані;
  • соціометричний статус 5–А класу: високий соціометричний статус – 7 учнів (38%), низький соціометричний статус – 11 учнів (61%), із них 1 учень.

За результатами проведеного опитувальника “Ставлення до навчальних предметів” у 5–А класі немає жодногопредмету, який викликає відторгнення або неприйняття. Найбільше позитивних виборів отримали такі навчальні предмети: математика, історія, англійська мова, образотворче мистецтво, фізкультура, трудове навчання, інформатика.

У 5–Б класі також немає предметів, що викликають неприйняття з боку учнів. Найбільше позитивних виборів отримали такі навчальні предмети: українська мова, українська література, математика, трудове навчання, природознавство, основи здоров’я, музика, зарубіжна література, малювання, інформатика, фізкультура.

Результати проведення проективної методики:

5–А клас

адаптовні – 15 (83%)

ознаки дезадаптації – 3 (16%)

5–Б клас

адаптовні – 20 (95%)

ознаки дезадаптації – 1 (4%)

Результати дослідження:

Класи

Адаптовані

З ознаками дезадаптації

5–А (18 учнів)

14 учнів (77%)

4 учнів (22%)

5–Б (21 учень)

18 учнів (85%)

3 учнів (14%)

5–ті класи (39 учнів)

32 учні (82%)

7 учнів (17%)

Отже, виявлено 7 учнів з ознаками дезадаптації, які потребують додаткової уваги вчителів та психолога. Адаптація п’ятикласників відбувається у межах норми. Учнів, які мають ознаки дезадаптації необхідно залучати до групових форм роботи, стимулювати будь-які досягнення, створювати ситуації успіху, піднімати самооцінку. Здійснювати індивідуальний підхід у роботі з учнями. Створювати умови для комфортного перебування учнів у класному колективі.

Перші кроки до порозуміння. Обмін враженнями вчителів-предметників.

 

  1. Враження про клас в цілому?

ставлення до навчання, вчителів, про взаємини між учнями?

  1. В чому полягають основні труднощі в роботі з цим класом?
  2. Шляхи подолання труднощів.
  3. Назвіть сильні та слабкі сторони класу. Як, на вашу думку, можна

 Зміцнювати  та розвивати позитивні сторони?

  1. Що в житті цього класу здається вам незрозумілим?

РІШЕННЯ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОПЧНОГО КОНСИЛІУМУ

 

  1. Заступникам директора з навчально-виховної роботи, заступнику директора з виховної роботи, вчителям-предметникам забезпечити наступність вимог до учнів під час переходу до основної школи шляхом взаємного відвідування уроків.
  2. Вчителям -предметникам:
  • враховувати вікові особливості дітей молодшого підлітко­вого віку у навчально-виховному процесі;
  • створювати ситуацію успіху дитини;
  • дотримуватись критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи та здійснити порівняльний аналіз вимог в основній школі;
  • дотримуватися норм домашніх завдань, диференціювати завдання на всіх етапах уроку, регулярно проводити фізкультхвилинки.
  1. Вчителям початкових класів:
  • розвивати навчально-організаційні вміння і навички;
  • працювати над розвитком зв’язного мовлення учнів, логічного мислення;
  • активізувати роботу на розвиток концентрації та обсягу уваги.
  1. Соціальному педагогу та психологу школи:
  • проводити індивідуально-корекційні заняття з учнями, які мають ознаки дезадаптації.